Кафедра англійської мови технічного спрямування №2

Відомо, що невід'ємною частиною професійної діяльності викладача вищого навчального закладу є науково-дослідницька та науково-методична робота, що характеризується вивченням наукових проблем, узагальненням результатів дослідження в статтях, дисертаціях, монографіях, навчально-методичних посібниках тощо. Таким чином, науково-педагогічна діяльність викладача органічно поєднує в собі постійний науковий пошук, методичне вдосконалення та мистецтво викладання. На сучасному етапі розвитку та реформування освіти в Україні актуальним є питання професійної компетентності науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу. Важливим структурним компонентом професійної компетенції викладача є наукова компетентність. Сутність наукової компетентності визначається як сформований у викладача рівень теоретико-методологічних і фахових знань із педагогічної науки, практичних умінь і навичок організації науково-дослідницької діяльності. Це наявність особливого наукового мислення, здатність до вивчення матеріалів наукових досліджень і трансформації основних теоретичних положень у зміст навчальних дисциплін фахової підготовки студентів. Зазначимо також уміння визначати власний науковий інтерес, реалізувати свій науковий потенціал, досліджуючи актуальну наукову проблему, організовувати результативну наукову та науково-методичну діяльність. Високий рівень наукової компетенції викладача формується впродовж років. Наукова компетенція передбачає проведення наукового дослідження та впровадження його результатів у практичну діяльність. Зупинимось детальніше на ознаках, етапах та особливостях роботи над науковим дослідженням .

Розглянемо ознаки наукового дослідження:

• творчий характер здобуття нових знань, установлення нових фактів;
• самостійність - прагнення запропонувати власне розв'язання поставлених завдань;
• наступність знань - послідовність зв'язку з попередніми дослідженнями в даній галузі, передбачення перспектив наступних досліджень;
• новизна та унікальність - обов'язкові елементи новизни різного ступеня: від узагальнення й конкретизації вже відомого - до принципово оригінальних підходів, технологій;
• зв'язок з іншими науками - розгалуження наукових галузей, утворення на їх перетині нових;
• органічний зв'язок теорії й практики - як найсуттєвіша умова вірогідності науково-педагогічного дослідження.

Етапи написання наукового дисертаційного дослідження наступні:

1. Вибір теми (основні критерії: актуальність, новизна й можливість впровадження результатів). Висвітлення актуальності теми. Тема - один із найважливіших етапів наукового дослідження. Тема повинна відображати конкретну педагогічну проблему.
2. Складання списку літератури та її критичний аналіз.
3. Визначення теоретичного підходу до розв'язання досліджуваної проблеми (мети, завдань, методики дослідження). Проблема - це важливе питання, що має значення для розвитку теорії та практики педагогіки. Сутність проблеми - це відображення суперечностей процесу наукового пізнання, вона полягає в протиріччі між фактами наукового пізнання та їх теоретичними смислами. Наукова проблема_ відрізняється від проблем, що виникають у практичній діяльності тим, що вона вирішується лише шляхом проведення наукового дослідження на основі розробки нових теоретичних чи емпіричних засобів.
4. Проведення експерименту, збір фактичного матеріалу
5. Обробка отриманих результатів, їх кількісний та якісний аналіз.
6. Обґрунтування розробленої методики, рекомендацій, формування висновків дослідження.
7. Оформлення за існуючими вимогами та захист.

Мета науково-педагогічного дослідження полягає в підвищенні ефективності процесів навчання, виховання й розвитку особистості, а в широкому розумінні - педагогічного процесу в цілому. Загальна мета конкретизується в завданнях дослідження, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Завдання розкривають суть теми дослідження; знаходять своє висвітлення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання; послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне логічне випливало з попереднього. Етап оформлення результатів дослідження - це процес його вдосконалення, котрий передбачає уточнення логіки викладу матеріалів дослідження, коректування понятійного апарату й термінології; обґрунтування висновків і рекомендацій.

Аспірантами кафедри англійської мови технічного спрямування № 2 - Амерідзе О. С., Бондаренко К. І., Гаврилюк А. П., Галацин К. О., Гришина О. А., Дубініна О. С., Єфімова О. М., Литовченко І. М., Котковець А. Л., Кубрак І. А., Кузьміна І. П., Назаренко О. І., Нипадимка А. С.- здійснюються наукові дослідження у галузі педагогіки, мовознавства, психології, літературознавства тощо.